У мене дивні сусіди.Вони живуть у будинку навпроти,на останньому поверсі.Я ніколи не можу порахувати,скільки у тій квартирі живе людей.Іноді мені хочеться піти до них у гості,просто так-прийти і подзвонити у двері.Вони схожі на мене-люблять сидіти на підвіконні.Вони стоять і дивляться на вулицю.Зараз їх двоє-вона і він.Вікно пластикове,розділене навпіл.Обидві половинки відчинені.У лівій-він,у правій-вона.Він у чорному.Вона-у червоному.Гарно,я хотіла сфотографувати,тільки мобільник так сильно не наближує...Вони махають руками-так роблять на тренуваннях і коли пояснюуть,як "ось тут і ось там ми замінимо вікно,а оттут треба вбити гвіздок".Я часто жалкую,що у мене немає хорошого бінокля-саме через них.
Вони відходять від вікна.Спочатку вона.Закриває свою"половинку".Потім те саме робить він.
Зараз літо і більше жодна людина у їх будинку не тримає вікна зачиненими.