| немає значення |
 |
|
последние записи | |
информация | |
друзья | |
общества | |
избранное | |
 |
|
|
|
у країні, бліать, вибори... | |
|
|
йОпть. третя година ранку, а я дивлюся "свободу вибору" з савіком...такі тваринки трапляються... ніфіга не знаю, перемога за бют, бо нафіг я тоді відривала дупу від крісла і з температурою перлася до тієї виборчої дільниці?! /полізло спати/ |
|
|
| |||
|
|
||
| |||
|
_. | |
|
|
коли є цукор, замінювач не потрібен. /я - замінювач цукру./ |
|
|
| |||
|
|
||
| |||
|
|
||
|
перечитала свої нісенітниці. дивно. наче й не так давно було... якісь два з надлишком роки... можливо, не так дивно було б, якби я писала тут частіше. певно, тоді зміни в думках/світосприйнятті були б не так помітні. |
|
|
| |||
|
|
||
| |||
|
. | |
|
|
ми лише сніг, лише бліді зірочки води на людських долонях, на проекціях хиткого світла ліхтарів. іноді я відчуваю твій запах. коли запалюю свічку - кава і карамель, коли блукаю дворами далеко за північ. ти не вмієш засинати під ритм поїздів, ти шукаєш за брудними вікнами падаючі зірки. твоє обличчя та голос швидко змиваються з пам"яті. _сніг?.. плутали попіл зі снігом, недо_світанки з життям, вино з повітрям. метелики сідають на повіки, коли я засинаю. тріпотіння ламких крилець у пасмах волосся. ти боїшся метеликів. я боюся сторонніх поглядів зі сріблястих свічад. _ я хочу завести собі якусь пухнасту тварюку. щоб, наприклад, зараз спала на системному блоці. тепла і моя. |
|
|
| |||
|
|
||
| |||
|
... | |
|
|
, зрештою, усі ці слова-відстані-розмови-гудки-станції метро наскрізь пронизані усмішками. мені не буває боляче. в мене ж серце з пластмаси... |
|
|
| |||
|
|
||
| |||
|
. | |
|
|
другу добу за вікном дощ. надто тепло, щоб не крижаніли вуста. думаєш, я не вмію так? думаєш, я слабка? чи навпаки - надто стійка? хочеш тішитись думками про свої переваги? тішся. я більше не вмію бути собою. смішно. я хочу поглянути тобі у вічі. крихкі уламки власних усвідомлень. дякую, я нарешті відчула себе ніким. |
|
|
| |||
|
|
||
| |||
|
fuck... | |
|
|
три тижні як ми розлучилися. це був мій свідомий вибір. в нас немає майбутнього разом. ми чіплялися за спогади про наше кохання... окрім того, в мене є інші причини... батьки. мама, яка плакала кожного дня через те, що її дочка, про яку вона так піклувалася, зустрічається з дівчиною. забагато болю для всіх. забагато. ми обидва знаємо, що так - правильно... ___ |
|
|
| |||
|
|
||
| |||
|
|
||
|
...це коли ви вибухаєте сміхом через те, що одночасно задали одне одному одне й те ж питання. це коли ви продовжуєте речення, почате іншим. це коли вам вже байдуже - розводити філософію чи вести дискусію на тему "вчора на петрівку їздили"... здається, тоді вас називають друзями... я не знаю, чи погодилася б ти з цим висловом... нехай буде просто... soulmates...) |
|
|
| |||
|
|
||
| |||
|
тиша. | |
|
|
торкнутись твоєї руки. відчути краплини дощу на твоїх губах і пасма твого мокрого волосся на своєму обличчі. сміятися. сміятися з людей, що, ніби щури з човна, тікають від дощу. просто сміятися. просто поцілувати тебе. просто мріяти. просто забути про час. _ тиша. |
|
|
| |||
|
|
||
| |||
|
це все, що маю я... | |
|
|
о, скільки тепла в твоїх очх, а віє холод...(с) | |
|
| |||
|
|
||
| |||
|
|
||
|
важко зосередитись. обрати з виру думок одне речення, що лягло б на папір вільним образом. ось, здається, вже в руках старий зошит і загострений олівець - казка для_ тане в долонях... як той сніг, що чіплявся за шовк твого волосся... той тиж.день був пеклом. не дивуйся, що мене зараз легко вибити з колії. хай навіть це лише якийсь самотній лох з купою вільного часу та відсутністю факторів, що *бали б йому мозкові звивини. я не буду приписувати собі будь-що - це все одно виглядатиме маразматично-ви*обистими дурницями. просто я зараз слабша. трішки слабша, ніж може здаватися. цього разу часу потрібно більше. небагато - але трішки більше... не має значення. немає значення. не/має значенн.я . . . ai shi. |
|
|
| |||
|
|
||
| |||
|
мені_не_. | |
|
|
мені не страшно мені. не. страшно. зо-всім. я не бою.ся. а хтось лише засміється. хтось падає на підлогу, ледь стримуючи крик. спазм. леге.ні. хтось перестає рахува.ти цигарки. комусь бай-ду-же. а хтось чекає. на когось. ти-ша. роз-би-ва-є. на смерть. спокій. завтра. післязавтра. 13-го. і через тиж-день. останній. тиждень, ли-ше тиж-день... |
|
|
| |||
|
|
||
| |||
|
|
||
|
що в мені нетак?.. що я не так роблю, що викликаю або байдужість, або роздратування?.. що нетак?.. .бо.ля.че. |
|
|
| |||
|
|
||
| |||
|
....................... | |
|
|
ти не побачиш сліз... поряд з тобою мені так хочеться посміхатися... чорт забирай, ми живемо в одному місті. а так рідко бачимося. можливо, я стаю надто надокучливою. можливо, насправді я не потрібна тобі. можливо, ти не хочеш мене бачити. можливо, при згадці про мене тобі хочеться побити посуд чи щось таке. і я вже сотні разів обіцяла собі не писати, не дзвонити тобі, поки ти сам не схочеш. поки не даси знак. але через декілька годин пальці самі набирають вивчений до автоматизму номер... я не можу контролювати себе. не можу. і зараз ледь стримуюсь... можливо, тобі було б легше, якби мене не існувало. але я існую. і нам довелося зустрітися. та якщо ти хочеш, прожени мене. знаєш, мені здається, я кохала тебе завжди... і у краплинах дощу завжди бачила твій погляд... у сірому небі... у відчайдушних хмарах... ще з дитинства... я кохала цей світ. була закохана у когось, не знаючи, в кого. мені здається, це був ти... нехай я обрала прірву. я летітиму - хоча б до миті зустрічі зі скелею... летітиму... мені так невиліковно потрібно бути там, де ти... якщо хочеш... якщо кохаєш... сподіваюсь... я так скучила за тобою. всі мої думки наскрізь пронизує тонка нитка спогадів про тебе. що б я не робила, про що б не думала - є ТИ... скрізь... жодна мить не залишається без краплини думки про тебе... мені так потрібно, щоб ти був поряд... я хочу, щоб пішов дощ... що так нагадує твої очі... я хочу взяти твої долоні у свої... я хочу більше ніколи не відпускати тебе... чи зрозумієш ти?.. чи просто...засмієшся?........................................................................................... .......................................................................................................................................................................................  |
|
|
| |||
|
|
||
| |||
|
|
||
|
...а ніч, як божевільна мені нагадає у сні, намалює тебе на божевільнім вікні... запитай, де тепер твої дні, і чому в мене очі сумні... все не те. все не так в моїх руках...(с) монте крісто |
|
|
| |||
|
|
||
| |||
|
|
||
|
твої очі - моя ма.ні.я. ... "НЕБО - В ВЕНЫ..."(с) так що тепер можеш сміливо від мене шарахатись, як від маньяка. як від наркозалежного маньяка, що втік з психлікарні. мій дах лишив мене під _відкритим_дощовим_небом_. тому що. тому що я справді тепер нагадую маньяка, зацикленого на _лише_тобі_тобі_тобі_я_скрізь_бачу_тебе_твої_очі_чую_твій_голос_тебе_тебе_лише_тебе_._._._ якщо хочеш - тікай - поки можеш - поки мої очі заплющені - засліпленні щастям... я - маньяк!!!=)))))) |
|
|
| |||
|
|
||
| |||
|
... | |
|
|
Знайди мене у хмарах... у безсонні... В невиліковно вільних снах вітрів... І мої сльози – у твоїх долонях... Безглуздих слів прозорий сизий дим... Вплітає подумки стрічки надії а хочеш, я помру?.. заради тиші... Навіщо світ, де не лунає голос, |
|
|
| |||
|
|
||
| |||
|
iдіотка розважається | |
|
|
щоб якось покращити собі настрій... а разом з тим і моїм читачам))  кавай))----> -->  |
|
|
| |||
|
|
||
| |||
|
Крихітка Цахес "Всі джерела відкриті" | |
|
|
Чи ти радiєш разом зi мною? Чи ти сумуєш разом зi мною? Чи я здаюся тобi дурною? Чи пам'ятаєш досi мiй номер ?.. Всi джерела вiдкритi для твоїх вуст... Чи ти радiєш разом зi мною? Всi джерела вiдкритi для твоїх вуст... |
|
|
| |||
|
|
||
| |||
|
/марить/. | |
|
|
почнеться дощ_. блискавка розіб є небесне склепіння надвоє_. я дивитимусь на дощ і згадуватиму твої очі_... а шум крапель, що розлетілися вщент дрібними уламками мрій об вікно, нагадуватиме твоє мовчання_... мені так невиліковно потрібно бути поруч з тобою... зараз_. але зараз просто почнеться дощ_...  |
|
|
| |||
|
|
||
| |||
|
|
|
|
|
назад | вперед |